Трансфертне ціноутворення у 2026 році залишається однією з найскладніших податкових тем для бізнесу, який працює з нерезидентами. Для багатьох компаній проблема полягає не лише в тому, щоб подати звіт про контрольовані операції, а й у тому, щоб правильно визначити: чи є операції контрольованими, чи потрібно готувати документацію з ТЦУ, які ризики виникають при роботі з нерезидентами та як уникнути штрафів ДПС.

⚠️ Помилка у трансфертному ціноутворенні може коштувати бізнесу дуже дорого. Неподання звіту, неповне декларування контрольованих операцій, відсутність документації або неправильне визначення пов’язаності з нерезидентом можуть призвести до значних фінансових санкцій.

Особливо актуальною тема стала у 2026 році, оскільки триває кампанія звітування про контрольовані операції за 2025 рік, а з 1 січня 2025 року почали діяти важливі зміни до Податкового кодексу України, зокрема щодо критеріїв пов’язаності, переліку держав і територій, документації з трансфертного ціноутворення та окремих операцій з нерезидентами.

Юридична компанія «Бровар Юст» допомагає бізнесу проаналізувати операції з нерезидентами, визначити наявність контрольованих операцій, підготувати документи для ДПС, оцінити податкові ризики та супроводити компанію у питаннях трансфертного ціноутворення.

Що таке трансфертне ціноутворення простими словами

Трансфертне ціноутворення — це система правил, за якими держава контролює ціни в операціях між пов’язаними особами або в окремих операціях із нерезидентами.

Головна ідея трансфертного ціноутворення полягає в тому, що ціна в контрольованій операції має відповідати принципу «витягнутої руки». Тобто умови операції між пов’язаними або спеціально визначеними особами мають бути такими, якби аналогічна операція відбувалася між незалежними сторонами на ринку.

📌 Відповідно до статті 39 Податкового кодексу України, правила трансфертного ціноутворення застосовуються для цілей контролю правильності визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Простіше кажучи, ДПС перевіряє, чи не занижує українська компанія прибуток в Україні через штучні ціни в операціях з нерезидентами.

Кому потрібно звернути увагу на трансфертне ціноутворення у 2026 році

ТЦУ стосується не кожного бізнесу, але якщо компанія працює з нерезидентами, питання потрібно перевіряти обов’язково.

У зоні ризику перебувають:

✅ українські компанії, які купують товари, роботи або послуги у нерезидентів;
✅ компанії, які продають продукцію за кордон;
✅ бізнес, що працює з пов’язаними іноземними компаніями;
✅ компанії, які мають значні зовнішньоекономічні операції;
✅ бізнес, який працює з нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій;
✅ компанії, що сплачують роялті, проценти, комісії, управлінські або консультаційні послуги нерезидентам;
✅ групи компаній з іноземними власниками або структурами;
✅ підприємства, які мають операції з нерезидентами особливих організаційно-правових форм.

⚠️ Якщо бізнес має зовнішньоекономічну діяльність, не варто автоматично вважати, що ТЦУ його не стосується. Спочатку потрібно проаналізувати контрагентів, суми операцій, юрисдикції, пов’язаність сторін і вплив змін 2025–2026 років.

Трансфертне ціноутворення 2026: головні зміни

З 1 січня 2025 року набрали чинності важливі зміни, запроваджені Законом України від 18 червня 2024 року №3813-IX. Саме ці зміни впливають на звітування у 2026 році за 2025 звітний рік.

Ключові новації:

🟦 розширено критерії пов’язаності компаній;
🟦 враховується не лише формальний, а й економічний зв’язок;
🟦 уточнено правила визначення пов’язаності при непрямому володінні;
🟦 оновлено підхід до переліку держав і територій для цілей ТЦУ;
🟦 змінено вимоги до документації з трансфертного ціноутворення;
🟦 частина операцій з нерезидентами за певних умов може не визнаватися контрольованою;
🟦 зросла важливість підтвердження резидентності нерезидента.

📌 Для бізнесу це означає, що звітування за 2025 рік у 2026 році потрібно робити не за старою логікою, а з урахуванням нових правил.

Нові критерії пов’язаності: чому це важливо

Одна з головних змін — розширення підходу до визначення пов’язаності. Раніше бізнес часто орієнтувався переважно на формальні критерії: частку володіння, корпоративний контроль, спільних бенефіціарів, управлінський вплив.

Але з 2025 року більший акцент робиться також на економічну залежність.

Це означає, що навіть операції з формально непов’язаним нерезидентом можуть викликати питання, якщо фактично українська компанія значною мірою залежить від такого контрагента.

За наведеними податковими роз’ясненнями, нові критерії можуть застосовуватися вже до звіту за 2025 рік. Зокрема, операції з формально непов’язаними нерезидентами можуть визнаватися контрольованими, якщо обсяг операцій із такими нерезидентами становить значну частку зовнішньоекономічних операцій, а також істотно впливає на доходи або витрати компанії.

⚠️ Практичний ризик: компанія може вважати нерезидента “звичайним контрагентом”, але ДПС може оцінити фактичну економічну залежність і поставити питання щодо контрольованості операцій.

Економічна залежність: новий ризик для бізнесу

Економічна залежність може проявлятися тоді, коли українська компанія фактично орієнтована на одного або кількох ключових іноземних контрагентів.

Наприклад:

✅ основний обсяг експорту йде одному нерезиденту;
✅ більшість імпорту здійснюється від одного постачальника;
✅ нерезидент фактично визначає цінову політику;
✅ українська компанія залежить від іноземного покупця або постачальника;
✅ контрагент має значний вплив на прибутковість бізнесу;
✅ операції з нерезидентом формують більшість доходів або витрат.

📌 Саме тому у 2026 році бізнесу потрібно аналізувати не лише документи про власників, а й реальну економіку операцій.

Оновлений перелік держав і територій для цілей ТЦУ

Ще одна важлива зміна стосується переліку держав і територій, операції з резидентами яких можуть підпадати під правила трансфертного ціноутворення.

За наведеними роз’ясненнями ДПС, перелік було суттєво скорочено — із 78 до 46 юрисдикцій. З нього виключено низку популярних напрямів, зокрема:

✅ Гонконг;
✅ Кіпр;
✅ ОАЕ;
✅ Маврикій;
✅ Молдову.

Відповідні зміни пов’язані з постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року №1505, якою оновлено постанову КМУ від 27 грудня 2017 року №1045.

⚠️ Але важливо: якщо країну виключено з переліку, це не означає, що всі операції з таким нерезидентом автоматично безпечні. Потрібно перевіряти інші критерії контрольованості, пов’язаність, організаційно-правову форму нерезидента, сумові показники та економічну суть операцій.

Операції з нерезидентами, які можуть не визнаватися контрольованими

З 2025 року окремі операції з нерезидентами можуть не визнаватися контрольованими за певних умов.

Йдеться про ситуації, коли:

✅ організаційно-правова форма нерезидента включена до спеціального переліку Кабінету Міністрів України;
✅ відсутні інші критерії контрольованості;
✅ платник податків подав належне підтвердження резидентності такого нерезидента або його учасників;
✅ документи подано у встановлений строк;
✅ документи належним чином оформлені, легалізовані та перекладені.

📌 Важливий строк: підтвердження резидентності потрібно подати до 1 жовтня року, наступного за звітним.

Тобто для операцій за 2025 рік граничним орієнтиром є 1 жовтня 2026 року.

⚠️ Якщо підтвердження резидентності не подати, подати із запізненням або оформити неналежно, бізнес може втратити можливість не визнавати такі операції контрольованими.

Контрольовані операції: як зрозуміти, чи потрібно звітувати

Щоб визначити, чи є операції контрольованими, потрібно аналізувати декілька блоків одночасно.

1. Хто є контрагентом

Потрібно перевірити, чи є контрагент:

✅ пов’язаною особою-нерезидентом;
✅ нерезидентом із держави або території з відповідного переліку КМУ;
✅ нерезидентом певної організаційно-правової форми;
✅ комісіонером-нерезидентом;
✅ особою, через яку фактично здійснюється операція з пов’язаним нерезидентом.

2. Які суми операцій

Потрібно перевірити сумові критерії за статтею 39 ПКУ.

Загальний підхід полягає в тому, що для визнання операцій контрольованими враховується:

✅ річний дохід платника податку;
✅ обсяг операцій із відповідним контрагентом;
✅ сукупність операцій за звітний рік.

⚠️ Перед поданням звіту потрібно перевірити чинні порогові значення саме для відповідного звітного періоду, оскільки помилка в сумових критеріях може призвести або до зайвого звітування, або до ризику неподання обов’язкового звіту.

3. Який характер операцій

Контрольованими можуть бути операції з:

✅ товарами;
✅ сировиною;
✅ готовою продукцією;
✅ роботами;
✅ послугами;
✅ нематеріальними активами;
✅ роялті;
✅ процентами;
✅ фінансовими операціями;
✅ комісіями;
✅ управлінськими, маркетинговими, консультаційними послугами.

4. Чи є економічний зв’язок

У 2026 році особливу увагу потрібно приділяти фактичній залежності від нерезидента.

Наприклад, якщо один нерезидент формує значну частину доходів або витрат компанії, варто провести окремий аналіз ризиків.

Звіт про контрольовані операції у 2026 році

Звіт про контрольовані операції подається платниками податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції відповідно до статті 39 ПКУ.

У звіті відображаються:

✅ інформація про платника податків;
✅ дані про нерезидента-контрагента;
✅ види контрольованих операцій;
✅ суми операцій;
✅ метод трансфертного ціноутворення;
✅ інформація щодо сторін операції;
✅ показники, необхідні для аналізу відповідності принципу «витягнутої руки».

⚠️ Важливо не просто подати звіт, а правильно заповнити його. Помилки у кодах, сумах, методах, контрагентах або видах операцій можуть створити підстави для запитів ДПС.

Документація з трансфертного ціноутворення

Окремо від звіту про контрольовані операції бізнес повинен бути готовий підготувати документацію з трансфертного ціноутворення.

Документація з ТЦУ — це не формальний файл, а комплексне обґрунтування того, що ціни в контрольованих операціях відповідають принципу «витягнутої руки».

Зазвичай документація містить:

✅ опис структури групи компаній;
✅ інформацію про платника податків;
✅ опис діяльності компанії;
✅ опис контрольованих операцій;
✅ функціональний аналіз сторін;
✅ аналіз ризиків;
✅ аналіз активів;
✅ вибір методу ТЦУ;
✅ економічний аналіз;
✅ порівняльний аналіз;
✅ обґрунтування ринкового діапазону;
✅ висновок щодо відповідності умов операцій принципу «витягнутої руки».

📌 Якщо ДПС направить запит на документацію, бізнес повинен надати її у визначений Податковим кодексом строк. Тому готувати документи краще заздалегідь, а не після отримання запиту.

Методи трансфертного ціноутворення

Для обґрунтування ринковості операцій застосовуються методи, передбачені статтею 39 ПКУ.

Основні методи:

🟦 метод порівняльної неконтрольованої ціни;
🟦 метод ціни перепродажу;
🟦 метод «витрати плюс»;
🟦 метод чистого прибутку;
🟦 метод розподілення прибутку.

Вибір методу залежить від характеру операції, наявності порівняльних даних, функцій сторін, ризиків, активів і доступної інформації.

⚠️ Типова помилка бізнесу — обрати метод формально, без реального економічного обґрунтування. У такому разі ДПС може не погодитися з підходом платника.

Типові помилки бізнесу у трансфертному ціноутворенні

Помилка 1. Компанія не перевіряє контрольованість операцій

Бізнес працює з нерезидентом і вважає, що якщо контрагент не є формально пов’язаною особою, то ТЦУ не застосовується.

⚠️ У 2026 році це особливо ризиково через нові підходи до економічної залежності.

Помилка 2. Не враховується оновлений перелік юрисдикцій

Компанія використовує старий перелік держав або не перевіряє актуальну редакцію постанови КМУ.

✅ Правильно: аналізувати перелік саме за відповідний звітний рік.

Помилка 3. Немає підтвердження резидентності нерезидента

Бізнес вважає, що операція не є контрольованою, але не має належно оформленого підтвердження резидентності.

⚠️ Це може призвести до податкового ризику та необхідності звітування.

Помилка 4. Звіт подано, але документація не готова

Деякі компанії подають звіт, але не мають економічного обґрунтування цін.

✅ Правильно: готувати документацію завчасно або хоча б провести попередній аналіз ризиків.

Помилка 5. Неправильно визначено метод ТЦУ

Метод обирається без порівняльного аналізу або без належного обґрунтування.

⚠️ Це може призвести до спору з ДПС щодо правильності визначення податкових зобов’язань.

Помилка 6. Не виправляються помилки у звіті

Якщо компанія виявила неточність, її не варто ігнорувати. За наведеними роз’ясненнями, якщо платник самостійно виправляє методологічні помилки, які не призвели до несвоєчасного або неповного декларування, штрафи можуть не застосовуватися.

📌 Але кожну ситуацію потрібно аналізувати окремо: яка саме помилка, чи вплинула вона на повноту декларування, чи були порушені строки, чи є ризик застосування пунктів 120.4 і 120.6 статті 120 ПКУ.

Відповідальність за порушення правил ТЦУ

Відповідальність у сфері трансфертного ціноутворення може бути суттєвою.

Санкції можуть застосовуватися за:

🟥 неподання звіту про контрольовані операції;
🟥 несвоєчасне подання звіту;
🟥 невідображення всіх контрольованих операцій;
🟥 неподання документації з ТЦУ на запит ДПС;
🟥 несвоєчасне подання документації;
🟥 подання неповної документації;
🟥 неподання глобальної документації, якщо є відповідний обов’язок;
🟥 порушення вимог щодо повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;
🟥 донарахування податку на прибуток у разі невідповідності принципу «витягнутої руки».

📌 Відповідальність за окремі порушення передбачена, зокрема, статтею 120 ПКУ та нормами статті 39 ПКУ.

⚠️ Оскільки штрафи у сфері ТЦУ прив’язані до конкретних складів порушення та можуть бути значними, перед поданням звітності варто провести юридичну та податкову перевірку операцій.

Як бізнесу підготуватися до звітування з ТЦУ у 2026 році

Щоб мінімізувати ризики, компанії варто пройти кілька етапів.

Крок 1. Зібрати всі операції з нерезидентами за 2025 рік

Потрібно сформувати повний перелік зовнішньоекономічних операцій:

✅ контрагент;
✅ країна;
✅ організаційно-правова форма;
✅ предмет договору;
✅ сума операцій;
✅ валюта;
✅ дати операцій;
✅ документи за операцією.

Крок 2. Перевірити пов’язаність

Потрібно встановити, чи є нерезидент пов’язаною особою за формальними або фактичними критеріями.

Крок 3. Перевірити країну та організаційно-правову форму

Необхідно проаналізувати:

✅ чи входить юрисдикція до відповідного переліку;
✅ чи входить організаційно-правова форма нерезидента до спеціального переліку;
✅ чи є підстави для невизнання операцій контрольованими;
✅ чи потрібно отримувати підтвердження резидентності.

Крок 4. Перевірити сумові критерії

Потрібно зіставити річний дохід компанії та обсяг операцій з кожним нерезидентом.

Крок 5. Визначити метод ТЦУ

Метод має відповідати суті операції, функціям сторін і наявним ринковим даним.

Крок 6. Підготувати звіт і документацію

Звітність має бути узгоджена з первинними документами, бухгалтерським обліком, договорами, інвойсами, митними деклараціями та фінансовою звітністю.

Коли варто звернутися до юристів і податкових консультантів

Звернення до фахівців бажане, якщо:

✅ компанія має значні операції з нерезидентами;
✅ є іноземні засновники або пов’язані компанії;
✅ структура власності складна;
✅ є операції з роялті, процентами, послугами, комісіями;
✅ є операції з низькоподатковими юрисдикціями;
✅ компанія не впевнена, чи потрібно подавати звіт;
✅ ДПС надіслала запит;
✅ потрібно підготувати документацію з ТЦУ;
✅ у звіті вже виявлено помилки;
✅ потрібно подати уточнюючий звіт.

⚠️ У трансфертному ціноутворенні важливо не просто “заповнити форму”, а довести логіку ціни, економічну суть операції та відповідність принципу «витягнутої руки».

Як «Бровар Юст» допомагає з трансфертним ціноутворенням

Юридична компанія «Бровар Юст» може надати бізнесу комплексну допомогу у сфері ТЦУ.

Ми допомагаємо:

✅ проаналізувати операції з нерезидентами;
✅ визначити, чи є операції контрольованими;
✅ перевірити пов’язаність сторін;
✅ оцінити ризики економічної залежності;
✅ перевірити юрисдикцію та організаційно-правову форму нерезидента;
✅ підготувати правовий висновок щодо необхідності звітування;
✅ зібрати документи для підтвердження резидентності нерезидента;
✅ підготувати або перевірити звіт про контрольовані операції;
✅ підготувати документацію з трансфертного ціноутворення;
✅ супроводити комунікацію з ДПС;
✅ допомогти з виправленням помилок у звітності;
✅ підготувати компанію до можливого податкового контролю.

📌 Ціна: залишити місце для вартості
📌 Строк виконання: залишити місце для строків
📌 Формат роботи: офіс у Броварах, представництво в Києві або дистанційно

Чому не варто відкладати питання ТЦУ

Трансфертне ціноутворення — це сфера, де помилки часто виявляються не одразу. Бізнес може роками працювати з нерезидентами, не подавати звітність, не готувати документацію, а потім отримати запит або перевірку від ДПС.

Основні ризики:

🟥 значні штрафи;
🟥 донарахування податку на прибуток;
🟥 пеня;
🟥 податкові спори;
🟥 блокування нормальної роботи бухгалтерії;
🟥 необхідність терміново готувати документи за минулі періоди;
🟥 ризик визнання операцій такими, що не відповідають принципу «витягнутої руки».

✅ Набагато безпечніше провести попередній аналіз і зрозуміти свої обов’язки до того, як питання поставить ДПС.

Висновок

Трансфертне ціноутворення у 2026 році потребує від бізнесу більш уважного підходу. Зміни, що діють з 2025 року, посилили значення економічної залежності, оновили підхід до пов’язаності, переліку юрисдикцій та документації з ТЦУ.

Компаніям, які працюють з нерезидентами, потрібно перевірити свої операції за 2025 рік, визначити наявність контрольованих операцій, оцінити необхідність подання звіту, підготувати підтверджуючі документи та за потреби — документацію з трансфертного ціноутворення.

Юридична компанія «Бровар Юст» допоможе вашому бізнесу не помилитися у питаннях ТЦУ, правильно підготувати документи, оцінити податкові ризики та захистити інтереси компанії перед контролюючими органами.

Реквізити юридичної компанії «Бровар Юст»

Юридична компанія «Бровар Юст»
📍 Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 20, офіс 153, 2 поверх

Представництво в Києві:
📍 м. Київ, провулок Херсонський, буд. 1, офіс 605, поверх 6

📞 +38(063) 109-39-71
📞 +38(066) 596-76-42
📧 brovarjust@gmail.com

🕘 Графік роботи юристів:
пн-пт: 09:00–18:00
сб-нд: вихідний

FAQ: трансфертне ціноутворення 2026

Що таке трансфертне ціноутворення?

Трансфертне ціноутворення — це правила контролю цін у контрольованих операціях, зокрема з пов’язаними особами-нерезидентами та іншими визначеними категоріями нерезидентів. Основна мета — перевірити, чи відповідають умови операцій принципу «витягнутої руки».

Хто повинен подавати звіт про контрольовані операції?

Звіт подають платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції відповідно до критеріїв статті 39 Податкового кодексу України.

Чи всі операції з нерезидентами є контрольованими?

Ні. Не кожна операція з нерезидентом є контрольованою. Потрібно перевіряти контрагента, країну, організаційно-правову форму, пов’язаність, сумові критерії та характер операції.

Що змінилося у ТЦУ у 2026 році?

У 2026 році бізнес звітує за 2025 рік з урахуванням змін, які діють з 1 січня 2025 року. Серед ключових змін — розширення критеріїв пов’язаності, врахування економічної залежності, оновлення переліку держав і територій та зміни щодо документації.

Чи може формально непов’язаний нерезидент створити ризик ТЦУ?

Так. Якщо фактична економічна залежність від такого нерезидента є значною, операції можуть потребувати додаткового аналізу на предмет контрольованості.

Чи потрібно підтвердження резидентності нерезидента?

У певних випадках так. Якщо бізнес хоче скористатися можливістю не визнавати окремі операції контрольованими, підтвердження резидентності нерезидента або його учасників має бути належно оформлене, легалізоване, перекладене та подане у встановлений строк.

Які штрафи передбачені за порушення правил ТЦУ?

Штрафи можуть застосовуватися за неподання або несвоєчасне подання звіту, невідображення контрольованих операцій, неподання документації з ТЦУ або подання її з порушеннями. Відповідальність передбачена нормами Податкового кодексу України, зокрема статтею 120 ПКУ.

Чи можна виправити помилки у звіті про контрольовані операції?

Так, помилки можна виправляти. За наведеними роз’ясненнями, якщо платник самостійно виправляє методологічні помилки, які не призвели до несвоєчасного або неповного декларування, штрафи можуть не застосовуватися. Але кожну ситуацію потрібно оцінювати окремо.

Чи допомагає «Бровар Юст» з трансфертним ціноутворенням?

Так. Ми можемо проаналізувати операції з нерезидентами, визначити ризики ТЦУ, підготувати правовий висновок, допомогти зі звітом, документацією та комунікацією з ДПС.